Жовтень 2008 р. — триває до сьогодні
«Мене вигнали з автобуса!» Такі слова від обурених білоцерківських пенсіонерів ми можемо чути щодня на кожній зупинці громадського транспорту. Хамство, з яким вони, та зрештою інші пасажири, змушені миритись, подекуди переходить на особисті образи та штурханину.
«Пільгового автобуса не завжди дочекатись можна, а якщо мені до лікаря необхідно і чекати немає коли?! Я маю посвідчення «Дитини війни» і по закону маю право безкоштовно їздити у автобусах і маршрутних таксі, а мене або виганяють грубими словами, або взагалі зачиняють двері перед носом», - каже пенсіонер Валентина Павлівна. І продовжує, що одного разу навіть була свідком ситуації, коли водій однієї з маршруток фізично виштовхав літню жінку з автомобіля, а та впала і пошкодила коліно. Добре, що її почали захищати пасажири маршрутки і один з них заплатив за проїзд старенької.
«У своїй громадській приймальні подібних історій, що супроводжуються сльозами, біллю та розпачем, я чую дуже багато. Одразу хочеться з’ясувати з такими водіями стосунки, так би мовити «по-чоловічому», - розповідає Олександр Ліневич. «Ось наприклад «14 жовтня ми зайшли до автобуса №22 і показали посвідчення «дітей війни», нас почали виганяти, але ми не вийшли, і у свій бік отримали водійську лайку» - пишуть у зверненні Зоя Михайлівна Самсонова та Тамара Григорівна Яминська. На моєму столі таких звернень більше 50», - зауважує депутат міськради.
Намагання допомогти пенсіонерам наштовхнуло Олександра Ліневича на думку, щоб багатьом з них не завжди легко запам’ятати відповідні норми закону, що дозволяють безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Ось і виникли «Звернення від депутата міської ради Олександра Ліневича до водія», які розповсюджують серед літніх пасажирів його громадські помічники. В них з одного боку вказана стаття 37 закону «Про автомобільний транспорт», в якій чітко зазначається, що водій зобов’язаний безкоштовно здійснювати перевезення пільгових категорій населення, з іншого – перелік пільгових категорій населення.
«Ось нещодавно я отримала це звернення і тепер почуваю себе більш захищеною. Адже у мене є посвідчення «дитини війни» і буклет, де чітко вказано Закон України за яким я маю правло на безкоштовний проїзд у міському транспорті», - впевнено говорить Валентина Павлівна.